- Алєксєєнко, Т.Ф. (2014) Доброчинність як засіб формування соціально значущих якостей особистості: теоретико-методологічний аспект Педагогіка і психологія, 1 (82). pp. 32-37. ISSN 2304-06294
Preview |
PDF
Алєксєєнко_Т.Ф._Доброчинність_як_засіб_формування_соціально_значущих_якостей_особистості.pdf - Published Version Download (1MB) |
Abstract
Зроблено спробу: теоретично узагальнити науковий доробок у галузі гуманітарного знання про розуміння соціально значущих якостей особистості і основних механізмів їх формування, а також про можливості формування альтруїзму, милосердя, особистісної гідності, ініціативності й відповідальності в доброчинній та груповій діяльності; виробити основні методологічні положення для обґрунтування соціально-педагогічного дослідження заявленої проблеми, актуалізованої загальним соціокультурним становищем в Україні, зокрема поширенням у суспільстві індивідуалізму, егоїстичних настроїв і девіацій, беззмістовного проведення дітьми й молоддю дозвілля, численними фактами ризикованої поведінки у складі малих груп, а отже, і потребою залучення дітей та молоді до соціально-ціннісної діяльності. Методологічний аспект соціально-педагогічного підходу в дослідженні соціально значущих якостей особистості розкрито в системі соціальних групових відносин (з ровесниками, іншими значущими), побудованих на пріоритеті соціального як суспільно значущого явища, що вже саме по собі є соціальною цінністю. Доброчинну діяльність розглянуто з двох позицій: як вид умотивованої соціально схвальної діяльності і як засіб формування соціально значущих якостей особистості. Запропоновано методологічні положення, покладені в основу концептуального підходу соціально-педагогічного дослідження проблеми формування соціально значущих якостей підростаючої особистості.
Downloads
Downloads per month over past year
Actions (login required)
View Item |