Соціокультурна специфіка комунікативного асистування жестомовним здобувачам освіти з порушеннями слуху

- Адамюк, Н.Б. (orcid.org/0000-0002-4927-6257) (2020) Соціокультурна специфіка комунікативного асистування жестомовним здобувачам освіти з порушеннями слуху Інноваційна педагогіка, 1 (22). стор. 160-164. ISSN 2663-6085

Text 2020, 6.pdf - Опублікована версія Download (184kB)

* Анотація

У статті висвітлено проблему у перекладачів жестової мови, пов’язану з недостатнім знанням про культуру Глухих. Вказано міжнародні документи, у яких зазначено право на культурну самобутність Глухих. Висвітлено поняття «Глухий» (Deaf) з акцентуванням на особистості. Розкрито суть поняття «культура», яке є дотичним до поняття «культура Глухих». Зосереджено увагу на ознаках культурної самобутності Глухих. Досліджено роль жестової мови та охарактеризовано її як потужний засіб комунікації. Побіжно зазначено відмінність жестової мови від мови жестів. Підкреслено, що перекладач жестової мови має слідувати певним правилам привернення уваги глухого співрозмовника, підтримання розмови. Підкреслено значущість жестового імені, яке існує у спільноті Глухих крім офіційного. Його наявність означає бути повноправним членом колективу Глухих. Наголошено на чиннику позитивного ставлення Глухих до власної глухоти. Висвітлено та перераховано об’єднання Глухих як ознаку культури; наявність об’єднань зумовлюється комфортністю перебування у них носіїв жестової мови. Згадано об’єднання перекладачів жестової мови, яке також свідчить про приналежність до культурної та мовної самобутності Глухих. Звернено увагу на ендогамні шлюби у спільноті Глухих та підкреслено наявність союзу між глухими особами та перекладачами жестової мови. Підкреслено суть культурної самоідентифікації та важливість для глухої особи підкреслювати свій статус. Розкрито зміст правила і норм поведінки, дотримання яких свідчить про приналежність до світу Глухих, таких, як потреба у освітленості місця; безпосередньо місця зустрічей Глухих; дотримання правил ведення розмови та неприпустимість її обривання; схильність глухих осіб до деталізації інформації та довгого прощання у часовому проміжку, що вказує на потребу Глухих у комунікації. Згадано існування у культурі Глухих фольклору і мистецтва, до яких відносяться жестові пісні, театральні вистави, виставки глухих художників, специфічні конкурси, розповіді сторітелерів тощо, що збагачує культурну та мовну самобутність Глухих.

Тип ресурсу:	Стаття
* Ключові слова:	культура Глухих, культурна та мовна самобутність, освітній перекладач жестової мови
Класифікатор:	Загальний відділ. Наука та знання. Організація. Інформація. Документація. Бібліотечна справа. Установи. Публікації > 3 Суспільні Науки. Статистика. Політика. Економіка. Торгівля. Право. Уряд. Військова Справа. Соціальна Допомога. Страхування. Освіта. Фольклор > 37 Освіта. Виховання. Навчання. Дозвілля > 376 Спеціальна педагогіка. Підготовка особливих груп осіб. Спеціальні школи. > 376.3 Виховання та освіта осіб із вадами зору, слуху, мови та нервовими захворюваннями.
* Наукові установи:	Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України > Відділ навчання жестової мови
Внесення Користувача:	SignLangLab ISP
Дата подачі на зберігання:	11 Серп 2021 23:08
Останнє оновлення:	11 Серп 2021 23:08
URI:	https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/726182

Downloads

Actions (login required)

Оглянути опис ресурсу