Психолінгвопедагогічна модель як основний іструментарій щодо діагностики дизорфографічних помилок в учнів з тяжкими порушеннями мовлення молодшої ланки навчання

- Мартинюк, Зоряна Степанівна (orcid.org/0000-0002-1288-3838) (2020) Психолінгвопедагогічна модель як основний іструментарій щодо діагностики дизорфографічних помилок в учнів з тяжкими порушеннями мовлення молодшої ланки навчання Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови (16). стор. 258-274. ISSN 2313-4011

Text Збірник_16_2020-258-274.pdf - Опублікована версія Download (604kB)

* Анотація

Стаття присвячена питанню діагностики дизорфографічних помилок в учнів з тяжкими порушеннями мовлення молодшої ланки навчання. Метою статті є репрезентувати психолінгвопедагогічну модель орфографічно грамотного письма. У статті ми керувались методами дослідження а саме: використовували теоретичний аналіз, узагальнення даних психолого-педагогічної, лінгвістичної, психолінгвістичної, лінгводидактичної та методичної літератури забезпечення освітнього процесу в спеціальній загальноосвітній школі для дітей зазначеної категорії. Результати дослідження полягають у розкритті психолінгвістичної моделі, як діагностичного інструментарію, що дасть змогу виявити механізм виникнення дизорфографічних помилок та скоригувати їх у писемній продукції школярів. Наукова спільнота наголошує на тому, що опанування орфографічним письмом є значно складним процесом для учнів з тяжким порушеннями мовлення і на сьогоднішній день є актуальним питанням. Визначено, що дизорфографічні помилки виникають на фоні незасвоєного морфологічного принципу письма в основі якого лежить недостатньо сформована орфографічна навичка, яка обумовлена загальним недорозвитком мовлення. У контексті пілотної розвідки зазначено, що учні з ТМП уже з третього класу допускають стійкі дизорфографічні помилки в основі яких лежить не сформованість морфологічного принципу письма. Який базується на правильному написанні морфем. Оскільки написання морфем та їх словотворення або словозміна спирається на достатньо засвоєне усне мовлення, що у нашому випадку є порушеним на фоні цього виникають стійкі дизорфографічні помилки. Визначено, що учні з тяжкими мовленнєвими розладами оволодівають лексичними, граматичними й синтаксичними конструктами, які формуються у них своєрідно та весь процес їхнього становлення супроводжується виникненням труднощів, які в свою чергу впливають на опанування морфологічним принципом письма. Отже зазначені порушення спонукали до розробки психолінгвістичної моделі, яка допоможе зрозуміти внутрішню структуру оволодіння нормами орфографії у процесі шкільного навчання, встановити взаємообумовлені зв’язки мовних компонентів із структурними компонентами орфографічної навички та визначити механізм появи помилок.

Downloads

Actions (login required)

Оглянути опис ресурсу