Громадянська компетентність у розрізі концепції соціального інтересу

- Сидоркіна, М.Ю. (orcid.org/0000-0002-8303-8762) (2019) Громадянська компетентність у розрізі концепції соціального інтересу Теорія і практика сучасної психології, 2 (6). стор. 193-197. ISSN 2663-6026

Text 36.pdf Download (285kB)

* Анотація

Психологічні складові громадянської компетентності, зокрема, орієнтація на сприяння спільному благу, почуття співпричетності, орієнтація на співробітництво, здатність до конструктивної взаємодії, громадянська відповідальність, розглянуті крізь призму концепції соціального інтересу. Визначено основні групи компетенцій у структурі громадянської компетентності, серед яких: когнітивні компетенції, етичні компетенції і ціннісний вибір (мотиваційно-ціннісний аспект громадянської компетентності), соціальні компетенції (здатність до взаємодії з опорою на принципи демократичного права), рефлексивні компетенції. Уточнено перелік індикаторів соціального інтересу, запропонований Х. Каплан. Визначено індикатори когнітивного, емоційно-регулятивного, комунікативно-поведінкового, мотиваційно-ціннісного компонентів соціального інтересу. Відзначено, що соціальний інтерес певною мірою впливає на світоглядну орієнтацію людини та визначає схильність до обрання т стратегій громадянської взаємодії, а також структурування картини світу людини, позиціонування суб’єктом себе у ній. Представлено результати аналізу декількох емпіричних досліджень різних аспектів громадянської компетентності крізь призму концепції соціального інтересу. Підлітки та молодь, у яких більше розвинені такі прояви соціального інтересу як здатність до співпереживання іншим, навички емоційної саморегуляції, просоціальні моральні міркування, більш схильні до громадянського залучення, а також вище оцінюють власні громадянські навички, що є ознакою більш високого рівня самоефективності та є передумовою розвитку громадянської компетентності. Проаналізовано типи комунікативних практик, виокремлених С. Позняк, з точки зору прояву соціального інтересу. Партиципативні комунікативні практики визначено як такі, які відповідають розвиненому соціальному інтересу. Розвиток соціального інтересу визначено одним з чинників формування мотивації громадянської відповідальності та суб’єктності. Окреслено перспективи сприяння розвитку соціального інтересу молоді в контексті громадянської освіти.

Downloads

Actions (login required)

Оглянути опис ресурсу