- Філіпчук, Н.О. (orcid.org/0000-0002-1023-923X) (2019) Розвиток української музейної педагогіки у ХХ столітті: здобутки і втрати In: Вісник Закарпатської академії мистецтв Закарпатська академія мистецтв, м. Ужгород, Україна, стор. 115-121.
|
Text
Філіпчук Ужгород 2018.pdf Download (504kB) |
* Анотація
У статті охарактеризовано особливості розвитку української музейної педагогіки в умовах ідеологічного тиску радянської доби. Визначено пріоритети прогресивного поступу музейної справи в Україні на сучасному етапі у контексті утвердження національних цінностей. Охарактеризовано прогалини у розвитку музеєзнавства, музейної педагогіки в у часи української бездержавності. Доведено, що музейна політика ідеологічно хизувалася своїми «досягненнями» щодо культурної діяльності, примушуючи історію, мистецтво, науку, естетику служити не правді, а владі, догмам, які нічого спільного не мали з принципами культуровідповідності, природовідповідності, людиноцентризму, гуманізму. Цінності, які пропагувалися у радянський період, виховні ідеали, що утверджувалися в тоталітарній державі, не мали нічого спільного із загальносвітовими ідейно-політичними, світоглядними орієнтирами, що ґрунтувалися на принципах культуровідповідності, поваги до цінностей нації, держави, людини. Хоча музеї розглядалися як культурні і соціально-педагогічні інституції, що виконували роль виховно-освітньої установ. Доведено, що музейна педагогіка, музеєзнавство на сучасному етапі мають утверджувати ціннісну систему історично-культурних, національних, ідеологічних, загальнолюдських світоглядних переконань в суспільстві. У законодавчих документах, у наукових працях обґрунтовано єдиний універсальний погляд на значущість культурно-просвітницької, наукової, туристично-екскурсійних функцій музеїв України. Культурозбережувальна, націєтворча функцію музеїв полягає у посередництві вихованні нації в дусі патріотичного, громадянського ставлення до Українського народу, рідної землі, Батьківщини, поваги до національної культури, традицій предків, історичної пам’яті, що посутньо відрізняють зміст, мету, завдання музеєзнавства радянського періоду, яке донедавна впроваджувалося в суспільному просторі. Узагальнено, що з метою подолання радянських ідеологем, сучасні музей мають виконувати спектр функцій, що пов’язані з утвердженням принципів культуровідповідності, гуманізму, зв’язку теорії і практики, інноваційності. На сьогодні соціокультурні функції музейної педагогіки зумовлені культуро-, державозберігаючою місією музеїв. З-поміж них виокремлюються такі напрями: освіта і виховання, розповсюдження знань, пропаганда (причому виховна спрямованість стосується патріотичного, морального, естетичного, трудового виховання); зростання культурного рівня конкретних соціальних верств населення; створення соціокультурного середовища відповідно до специфіки регіону; формування мотивації і сприятливого середовища для розвитку творчих здібностей, громадянської активності серед різних соціальних і вікових груп населення.
Downloads
Downloads per month over past year
Actions (login required)
![]() |
Оглянути опис ресурсу |



