- Позняк, Світлана Іванівна (orcid.org/0000-0003-0646-4933) (2019) Комунікативні практики соціальної взаємодії як індикатор громадянської компетентності студентської молоді Наукові студії із соціальної та політичної психології, 43 (46). стор. 128-149. ISSN 2309-8287
|
Text
Позняк-Article Text-236-1-10-20190929.pdf Download (508kB) |
* Анотація
Описано основні положення теоретичних підходів до дослідження комунікативних практик соціальної взаємодії, окреслено параметри комунікативних практик у ситуаціях громадянської самоідентифікації молоді, а також представлено й обговорено результати емпіричного дослідження комунікативних практик студентства в контексті розвитку його громадянської компетентності. Дослідження комунікативних практик проводилося в межах конститутивної моделі комунікації, де комунікація розглядається як первинний конститутивний соціальний процес і спосіб пояснення психологічних, соціальних, культурних та економічних явищ у суспільстві. За параметри комунікативних практик взято довіру і взаємність, толерантність та взаємоповагу, ідентичність, лояльність та патріотизм, визнання норм взаємодії та готовність до їх легітимізації, правосвідомість і відповідальність, налаштованість на участь і досягнення порозуміння. Емпіричне дослідження, в якому взяли участь студенти з різних регіонів країни, проводилося за допомогою методів психосемантики та проективних методів і спеціально розробленого опитувальника. На основі результатів дослідження встановлено, що семантичне поле практик студентства означується смислами довіри, відповідальності і національної ідентичності, а основними сенсами, які регламентують соціальну комунікацію, є толерантність, взаєморозуміння і взаємоповага, лояльність і правосвідомість. Рівень довіри між комунікантами та ступінь залученості у взаємодію визначають тип комунікативних практик, які реалізуються молоддю: це практики відсторонення, деліберативні 2 практики, партиципативні практики та практики уникання. Більшість регіональних відмінностей пов’язано зі шкалою «порозуміння і табу», а найодноріднішим виявився семантичний вектор громадянської позиції. Узагальнення результатів дослідження показало наявність розриву між ступенем артикуляції сенсів довіри, національної ідентичності, взаєморозуміння та правосвідомості і браком у респондентів досвіду їх переживання в ситуаціях громадянського залучення, що перешкоджає розвитку громадянської компетентності.
Downloads
Downloads per month over past year
Actions (login required)
![]() |
Оглянути опис ресурсу |



